Вузькоколійний туристичний потяг Сент-Кітса — «Остання залізниця Вест-Індії» — нагадує про часи, коли головною галуззю родючого карибського острова був не туризм, а цукор. У 1775 році, коли британці володіли островом, у Сент-Кітс було 200 маєтків, які вирощували «біле золото»; на початку 20-го століття була побудована залізниця навколо острова для транспортування тростини до центральної фабрики. Коли промисловість занепала, лінію знову відкрили, щоб відвідувачі могли побачити розбиті хвилями береги, пальми, що коливаються, смарагдові височини, які височіють до гори Ліамуйга, висотою 1156 метрів, і залишки старих плантацій очерету, що руйнуються. Наразі потяг курсує лише вздовж Атлантичного узбережжя Сент-Кітса, а завершує його автобусний тур. Є зупинка у фортеці Брімстон-Гілл, яку побудували британці для захисту свого дорогоцінного цукрового острова.
