Перше враження хибне: те, що ви бачите на фото - не чудовий храм Парфенон на Акрополі в Афінах, а Вальгалла над берегами Дунаю в Регенсбурзі. Схожість разюча і цілком навмисна: Архітектор Лео фон Кленце надихався античним зразком при будівництві цього пам'ятника і встановив у пейзажі з Вальгаллою дійсно вражаючу мармурову споруду: 125 метрів завдовжки, 55 метрів заввишки.
Він був побудований на замовлення короля Людвіга I. Храм, який був відкритий в 1842 році, вшановує не богів, а деяких з найвідоміших німців, від Альбрехта Дюрера до Софі Шолль. Вони представлені у вигляді мармурових бюстів і меморіальних дощок. Вражає те, що зі 131 погруддя та 65 меморіальних дощок у колекції лише 13 експонатів присвячені жінкам. Але це ще може змінитися. Рекомендація від нас: Підніміться 479 сходинками до Вальгалли, поки сонце не сіло: Ми, прості смертні, навряд чи можемо уявити собі більш піднесений захід сонця.
